Фольклористика

Українські жартівливі пісні

Гей, колись була розкіш-воля!

Юмор учит терпимости", - заметил однажды английский писатель Сомерсет Моэм. И действительно, ироническое отношение к чему-либо не оставляет места досаде или гневу, пробуждает снисходительность к чужим недостаткам или слабостям. Смех лечит и дает успокоение. Это хорошо понимали люди во все времена, поэтому остроумие всегда считалось свойством мудрого человека. В этой книге собраны короткие истории из жизни правителей и полководцев, ученых и писателей, актеров и шутов. Они складываются в своеобразную энциклопедию юмора, охватывающую все эпохи, начиная от древних Греции и Рима и кончая XX веком.

Прислів’я та приказки шліфувалися століттями й передавалися від покоління до покоління, з уст в уста. Вони є своєрідним підсумком життєвого досвіду, відтворенням усього, чого сповнене людське буття: етики, моралі, звичаїв тощо. Кумедні та влучні вислови свідчать про кмітливість, спостережливість і дотепну вдачу українського народу. В них мало слів, проте багато змісту. Тож сміливо рушайте у чарівний світ українського фольклору на пошуки духовних скарбів.

До цього збірника увійшли найкращі байки Петра Гулака-Артемовського, Левка Боровиковського, Віктора Забіли, Євгена Гребінки, Леоніда Глібова та інших українських письменників. І хоч байка має здавна сформовану структуру, традиційне коло образів, мотивів, сюжетів, вона, втім, і тепер приваблює читача. Позаяк у ній завжди є і гумор, і сатира, і яскраві характери, і корисна мораль. Тож читайте ці просякнуті народною мудрістю твори, осягайте їхню філософію, смійтеся і отримуйте задоволення.

Скарбниця народної мудрості

Эпос о Гильгамеше» — старейшее художественное произведение, известное человечеству. Когда в XVIII веке до нашей эры шумерские поэты начали заполнять первые глиняные таблички, повествуя о подвигах правителя города Урук, не существовало еще ни одного европейского государства, а на Древнем Востоке едва брезжила заря цивилизации. Тем интереснее современным читателям главные герои эпоса — полубог Гильгамеш и его друг-соперник Энкиду. Их чувства и поступки нам близки и понятны. Приобщение к высокой культуре, скорбь после смерти друга, желание бессмертия — эти главные темы древнего эпоса можно назвать вечными. С тех пор как «Эпос о Гильгамеше» был открыт, а случилось это только в XIX веке, ученые и поэты не перестают обращаться к древнему тексту, пытаясь проникнуть в его тайны и передать красоту стихотворной формы. Настоящее издание по-своему уникально: представленный в нем перевод отражает находки и открытия, сделанные в связи с изучением «Эпоса о Гильгамеше» за недавнее время.